Український кінематограф: від зародження до розквіту

В день українського кіно ми пропонуємо вам згадати, як все починалось

Далекого 1893 року Йосип Тимченко винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроекції. Тоді ж він здійснив перші кінозйомки — зафільмував вершників і метальників списів. У листопаді та грудні 1893 року ці дві стрічки, «Скачущий всадник» і «Копьеметатель», демонструвалися в готелі «Франція» (Одеса). Це були перші українські хронікальні сюжети.

А вже за три роки у Харкові фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів, зокрема «Джигітовка козаків і Оренбурзького Козачого полку», «Відхід потяга від харківського вокзалу», «Хресний хід із Куряжа до Харкова», «Катання на Красній площі».

Українське кіно продовжилося екранізаціями популярних театральних вистав, зокрема “Наталка Полтавка”, та прекрасною грою Марії Заньковецької, Віри Холодної та інших видатних акторів.

У 20х роках 20 століття в Україні масово створювали кіностудії. Чимало фільмів знімали на території одеської кіностудії,але увійти в десятку найкращих фільмів світового кіно і стати візитною карткою Одеси вдалося стрічці “Броненосець Потьомкін” Сергія Ейзенштейна. Все частіше звучать прізвища режисерів Леся Курбаса та Івана Кавалерідзе.

Чи не найвизначнішу роль у розвитку українського кіномистецтва зіграв Олександр Довженко. Його фільми “Звенигора”, ” Арсенал” піднесли вітчизняний кінематограф до світового рівня, а стрічка “Земля” була названа в числі 12 кращих робіт усіх часів та народів. А стиль Олександра Петровича започаткував напрям “українське поетичне кіно”.

Більшість стрічок, створених на початку шляху українського кіно – це екранізація кращих творів української літератури, чимало з них мали революційних дух, що в деякій мірі відображало настрої людей того часу.

Всі ці фільми були без звуку, а от першою звуковою стрічкою стала “Симфонія Донбаса” Дзиги Вертова. В найбільш авторитетному опитуванні по визначенню найкращих фільмів усіх часів, яке проводить британський журнал Sight & Sound, у першому опитуванні з визначення найкращих документальних фільмів у 2014 році, 1-ме місце посів фільм «Людина з кіноапаратом», 77-е —«Ентузіазм. Симфонія Донбаса».

У 50-60х роках минулого століння наступає розквіт українського кінематографу: в ці часи були зняті стрічки, які і нині коористуються шаленою популярністю: «Весна на Зарічній вулиці» (1956, режисери Марлен Хуцієв і Фелікс Миронер), «Спрага» (1959,Євген Ташков), «Іванна» (1960, Віктор Івченко), «Сон» (1964, Володимир Денисенко) «За двома зайцями» (1961, режисер Віктор Іванов).

Взагалі за часів Радянського Союзу українськими кіностудіями були зняті фільми, які прославили на весь світ крїну, самі фільми внесені до списку кращих за весь час існування кінематографу, а авторів стрічок досить часто називають геніями.

Розквіт українського кінематографу припав на 70-80ті роки 20 століття. Тоді світ побачив шедевральні стрічки такі, як “Тіні незабутих предків” Сергія Параджанова, “Криниця для спраглих”, ” Вечір на Івана Купала”, “Білий птах з чорною відзнакою” Юрія Іллєнка, “Камінний хрест” “Леоніда Осики, ” В бій ідуть одні “старики”” Леоніда Бикова, “Д’Артан’ян і три мушкетери” Георгія Юнгвальд-Хилькевича, “Місце зустрічі змінити не можна” Станіслава Говорухіна і ще багато-багато гарних стрічок, які неодноразово нагороджували кращи номінаціями на різноманітних конкурсах і які були і є популярними не лише в Радянському союзі, а й далеко за його межами.

Сьоголні ж незалежне українське кіно лише народжується. Досить сильно воно залежне від бізнесу, а точніше від фінансів, тому у вітчизняних фільмах досить часто модна зустріти неприховану рекламу, штампи та інше. Тим не менш, не зважаючи на складності, молоді українські режисери виборюють призи на кращих світових конкурсах: Тарас Томенко переміг у конкурсі “Паеорам” Берлінського фестивалю 2001року, стрічка “Йшов трамвай #9” Степана Коваля отримав Срібного ведмедя на тому ж Берлінале, Ігор Стрембіцький з фільмом “Подорожні” отримав Золоту пальмову гілку за короткометражний фільм у 2005 році. Фільм “Оранжлав” про Помаранчеву революцію торимав нагороду за краще режисуру на 15 Міжнародному фестивалі “Кіношок”.

За останні кілька років українські режисери самостійно або у співпраці з іноземними режисерами, компаніями зняли чимало хороших фільмів, які мають визнання не лише в Україні, а й у світі. Наприклад, фільм Михайла Іллєнка “Той, хто пройшов крізь вогонь” отримав головну нагороду у номінації “Повнометражний ігровий фільм” на Омському кінофестивалі, Спецдиплом жюрі та Приз гільдії кінознавців і кінокритиків Слон відкритого фестивалю кіно країн СНД, Латвії, Литви та Естонії “Кіношок-2012″, Гран-прі 3Київського міжнародного кінофестивалю.

2013 року світ побачив стрічку Любомира Левицького “Тіні незабутих предків”, яку ще називають першою голівудською стрічкою України. Фільм ” Поводир” Олеся Саніна здобув Спеціальний диплом жюрі за візуальну реалізацію фільму на Одеському кінофестивалі. Стрічка “Плем’я” Мирослава Слабошпицького на Каннському кінофестивалі 2014 року здобула три нагороди в конкурсній прграмі «Тиждень критики» з чотирьох можливих[6]:

  • Гран-прі Nespresso,
  • Премія «Одкровення»,
  • Грант від фундації Gan.

Таким чином, фільм став єдиним, який за 53-річну історію «Тижня критики» отримав таку кількість нагород. На 19-му Міланському міжнародному кінофестивалі стрічку визнано найкращою художньою роботою 2014 року.Також фільм здобув приз «Сазерленд Трофі» Лондонського кінофестивалю, який щорічно організовує Британський інститут кінематографії, що присуджується за найоригінальніший і найкращий кінематографічний дебют повного метру (First Feature Competition). Картина здобула перемогу на польському кінофестивалі «Tofifest», отримавши гран-прі з формулюванням «Яскрава робота та крик у безсловесності проти нелюдського ставлення». Ще одну нагороду стрічка отримала на престижному кінофестивалі AFI FEST, який щорічно проходить у Лос-Анджелесі. Журі, до складу якого увійшли провідні кінокритики США, ухвалило рішення присудити VIZIO Visionary Special Jury Award режисерові «Племені» як «визнання екстраординарного способу візуалізації розповідної форми у фільмі». Також номінацію “Європейське відкриття” отримав фільм від Європейської кіноакадемії.

Цього року в прокат вийшов українсько-російський фільм “Незламна”. Стрічка отримала змішані відгуки, тим не менш більшість з них позитивні.

З кожним роком українські фільми стають все кращими, виборюють все більше нагород на конкурсах і фестивалях. І хтозна, можливо серед нас ходить новий Вертов, Параджанов чи Довженко і думає над новою шедевральною стрічкою.

Прокоментувати:

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про